Працівники інституту російської мови імені Пушкіна спільно з Міністерством Зв'язки провели дослідження грамотності публічних висловлювань. Причому аналізувалася мова не телеведучих, журналістів і акторів - немає, мова йде про політиків.
У дослідженні аналізувалася публічна промова політиків, представлена в новинних і аналітичних програмах на радіо та телебаченні. Після аналізу 21 рейтингу були відібрані найвідоміші і впливові персони, яких розділили на чотири категорії відповідно до займаним посадам. Помилки в їх публічних висловлюваннях (в новинних і аналітичних теле- та радіопрограмах) пораховані, проаналізовані і розставлені по порядку. Чим нижче коефіцієнт, тим більше помилок роблять політики в одиницю часу.
Ось як виглядає рейтинг грамотності чиновників Російської Федерації.
4. Глави суб'єктів Федерації: коефіцієнт 2,3
Найгірше говорять російською мовою губернатори і президенти республік. Вони помилково ставлять наголос в словах ( «дзвонить» або «дзвонить»), люблять букву «е» і використовують її де треба і де не треба ( «акадЕмія», «дЕбати»), плутаються в управлінні ( «багато грошей на це» ) і утворенні вищого ступеня ( «більш добрішими, ніж ми»), (творчо переробляють фразеологізми ( «кидати тінь в чесних людей»), і ще люблять конструкції в дусі «йшов дощ і два артилериста» і слова-паразити.
3. Глави муніципальних утворень: 6,3
Здійснюють ті ж помилки, що і глави суб'єктів Федерації, але є і відмінні ознаки. Наприклад, велика кількість тавтології ( «правильне освоєння - теж правильно») або помилки в проголошенні складних слів типу «инциндент». Також чиновники районних адміністрацій міст люблять використовувати множину замість єдиного ( «дефіцити продуктів»), роблять помилки в освіті слів (наприклад, використовують поворотний суфікс «-ся» там, де він не потрібен) і неправильно схиляють числівники. Страждає також і логічна послідовність промови чиновників.
2. Депутати Державної Думи: 6,4
Крім загальних для політиків помилок депутати часто порушують лексичну сполучуваність слів ( «формувати питання»), використовують не ті приводи ( «з регіонів»), і взагалі вважають за краще говорити на «зниженому російською» - люблять просторічні і розмовні варіанти слів ( «ваще», «нічо» та ін.) і рясно прикрашають свою промову словами-паразитами і частинками «мовляв» і «ось».
1. Федеральні міністри: 9,4
Перші особи держави лідирують і в цьому рейтингу. Висловлюються вони практично бездоганно грамотно, роблячи помилки лише в наголос деяких слів. Також страждають фразеологізми, плутаються з один одним пароніми (наприклад, «конкурентного» і «конкурентний»), порушуються норми управління і побудови речень. А в цілому можна сказати, що державні діячі висловлюються більш-менш грамотно. Мало того, вчені відзначають, що у них багатий лексичний запас, синтаксично різноманітна мова, а хід думки в цілому зрозумілий для слухачів. Однак відвідати пару тренінгів і частіше заглядати в словник все ж не заважає.
На думку вчених, публічне мовлення політиків, поряд з книгами, фільмами та телепередачами, може служити зразком для наслідування для населення країни (страшно уявити, яких збитків нормам російської мови завдав свого часу В. Черномирдін). За якістю промови політиків населення може судити про їх робочих якостях і компетентності керівників органів в цілому.